• Сб. Лип 24th, 2021

Наші дослідження

ДІАГНОСТИКА ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОТНОСТІ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ.

У процесі експериментального дослідження особливостей та специфіки переживання самотності людьми похилого віку нами були використані наступні методики:

  • Шкала суб’єктивного переживання самотності: (UCLA Loneliness Scale) – тест-опитувальник, розроблений Д. Расселом, Л. Попелу, М. Фергюсоном (D. Russell, L. A. Peplau, M. L. Ferguson) в 1978 році. Основне призначення методики – визначення рівня переживання самотності, який виступає показником гармонійності-дисгармонійності міжособистісних відносин і показником близькості-віддаленості між суб’єктами відносин.
  • Методика суб’єктивного відчуття самотності: (СПО) розроблена С. Духновським. Методика призначена для визначення рівня самотності та соціальної ізоляції людини.
  • Діагностичний опитувальник «Самотність»: складається з двох частин, розроблений С. Корчагіною. Методика призначена для вимірювання рівня самотності, наявного в людини в даний момент, а також для визначення переважаючого типу самотності: дифузного, відчужуючого, чи дисоційованого.

У дослідженні взяли участь 81 респондент віком від 60 до 75 років, серед них 46 жінок та 35 чоловіків.

Результати діагностування за методикою Шкала суб’єктивного переживання самотності представлені на рисунку 1.

Рисунок 1

Аналізуючи результати, можна зробити висновки, що 43% досліджуваних переживають самотність на високому рівні, 54% – на середньому, і лише 3% досліджуваних мають низький рівень самотності.

Результати дослідження за Методикою суб’єктивного відчуття самотності представлені на рисунку 2.

Рисунок 2

Аналіз за методикою суб’єктивного відчуття самотності дозволяє стверджувати, що 90% опитаних респондентів мають високий рівень відчуття самотності. Такий високий відсоток можна пояснити тим, що стан або ж відчуття самотності може виникати в людини похилого віку впродовж дня, тоді як переживання самотності є складним та комплексним почуттям, яке відображається на всіх сферах життя літньої людини та визначає специфіку та особливості її спілкування та міжособистісної взаємодії.

Результати дослідження за діагностичним опитувальником «Самотність» представлені на рисунку 3.

Рисунок 3.

 

 

Аналізуючи результати представлені на рисунку 3 можна відзначити переважання переживання всіх видів самотності на середньому та високому рівнях, зокрема: дифузний та дисоційований типи самотності здебільшого переживаються на середньому рівні – 53,4% та 62,3% відповідно, а відчужений тип самотності найбільше виражений на високому рівні – 59,3%.